Положення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЯХНИЦЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Введено в дію наказом директора
№ від 2024 року
ПОЛОЖЕННЯ
щодо протидії булінгу (цькуванню)
у Яхницькій спеціальній школі Полтавської обласної ради
Яхники – 2024 р
- Загальні положення
- Це Положення регламентує організацію роботи щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у Яхницькій спеціальній школі Полтавської обласної ради та розроблено у відповідності до чинного законодавства України, зокрема, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» та відповідних нормативно-розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України.
- Основною метою щодо протидії булінгу є психологічне, фізичне, економічне забезпечення та підвищення ефективності освітнього процесу, формування негативного ставлення до булінгу, захист психологічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: здобувачів вищої освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
- Головними завданнями є:
- ознайомлення здобувачів освіти, отримувачів освітніх послуг, педагогів та працівників школи з поняттям булінгу, його видами та проявами;
- навчання конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій;
- зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій;
- усвідомлення і прийняття індивідуальних відмінностей;
- розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю;
- формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності у контактах школярів з навколишнім світом;
- підвищення рівня самосвідомості здобувачів освіти, отримувачів освітніх послуг, працівників школи, встановлення зв’язку із власним внутрішнім «я» та один з одним;
- вміння вільно висловлювати власні почуття.
- Форми та ознаки булінгу
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї людини або групи людей по відношенню до іншої людини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
- Визначаються наступні форми булінгу:
- фізичний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін.;
- сексуальний булінг – означає дії сексуального характеру, важко розпізнається, жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це іншим особам, замикається у собі, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду;
- психологічний булінг – насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви. Психологічний булінг поділяється на: вербальний булінг – образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу; кібербулінг – новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету.
- Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога,
підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
- Основні напрямки протидії булінгу
- Цькування здобувачів вищої освіти, отримувачів освітніх послуг, працівників школи з боку оточуючого соціального середовища, так званий булінг, сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед молоді; призводить до ескалації агресії і насильства в колективі, зниження успішності, емоційних і невротичних проблем. Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:
- ознайомлення педагогічних працівників та обслуговуючого персоналу з особливостями поширення масових негативних явищ серед здобувачів освіти та загальноприйнятими у світі поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над здобувачами освіти, отримувачами освітніх послуг, працівниками навчального закладу, та його видами (висвітлення матеріалів на засіданнях педагогічної ради, трудових зборах);
- просвітницька робота фахівців психологічної служби серед учнів щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи, а саме: міні-лекцій, круглих столів, бесід, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, організації конкурсів, фестивалів, акцій, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, та можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
- формування правосвідомості і правової поведінки здобувачів вищої освіти, отримувачів освітніх послуг, пацівників навчального закладу,
відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості здобувачів освіти, створення умов для самореалізації особистості;
- формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці здобувачів освіти, отримувачів освітніх послуг, працівників навчального закладу з метою формування умінь відокремлювати існуючу проблему;
- створення у навчальному закладі умов недопущення булінгу та відповідного середовища для профілактики та боротьби з негативними соціальними та психологічними наслідками цього явища;
- зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню як для умовно здорових учнів, так і для тих, які вже мають соматичну або психічну патологію;
- проведення бесід зі здобувачами освіти з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.
- Основними функціями щодо протидії булінгу є:
- діагностика – соціальне і психологічне вивчення здобувачів освіти, педагогів та працівників, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих учнів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, навчання та взаємини в колективі;
- корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки (у разі недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
- реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги учням, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання та соціального середовища;
- профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання
конфліктним ситуаціям в освітньому процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя та ін.;
- психологічна просвіта – підвищення психологічної культури здобувачів освіти, педагогів та працівників освітнього закладу.
- Організація тематичних акцій та виховних годин, які присвячені: здоров’ю, здоровому способу, особистісному розвитку, міжособистісному спілкуванню з метою попередження ситуацій булінгу.
- Запровадження методу кейс-стаді (ситуаційного методу) в цілях антибулінгової роботи. Приклад: вчитель чи вихователь пропонує учням кейси з випадками булінгу. Завдання полягає в тому, щоб вихованці у групах описали кращу кінцівку наданих сценаріїв. Виконана робота оцінюється педагогом та одногрупниками за такими критеріями: вираження емпатії до жертви булінгу у сценарії; запропоновані стратегії для реагування на інцидент; визначені ресурси для допомоги та підтримки особи; надання реалістичних стратегій для допомоги створити середовище, яке приймає та поважає відмінності.
- Виховання здобувачів освіти здійснюють відповідно до принципів науковості, системності, наступності, природовідповідності та зв'язку з реальним життям.
- Своєчасне реагування на виявлені або встановлені факти
булінгу
- Якщо здобувач освіти, отримувач освітніх послуг, співробітник університету став свідком булінгу, то він має негайно повідомити заступника знавчальної роботи, заступника з виховної роботи або ж психолога, класного керівника чи вихователя незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
- Після отримання звернення здобувача освіти, отримувача освітніх послуг, працівника школи, відповідна особа або орган
інформує директора у письмовій формі про випадок булінгу.
- Директор розглядає звернення та призначає комісію за фактом вчинення булінгу для з’ясовання усіх обставин події.
- У разі необхідності Комісія може запитувати додаткову інформацію, а також звертатися за консультацією та/або інформацією до працівників психологічної служби, які є незацікавленими особами у ситуації булінгу.
- До складу комісії можуть входити психолог, педагоги, батьки потерпілого та «булера», керівник закладу освіти та інші зацікавлені особи.
- Комісія обов’язково проводить зустрічі з батьками (законними представниками) неповнолітньої особи.
- Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор освітнього закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи Національної поліції України та Службу у справах дітей.
- Якщо комісія не встановила факт булінгу, а потерпіла сторона не згодна з даним рішенням, то потерпілий може безпосередньо звернутись до підрозділів Національної поліції України.